Зміст
Встановлення платіжного термінала в магазині стимулює збільшення обсягу продажів на 20-30%. Це пояснюється тим, що споживачі вважають за краще оплачувати покупки карткою, що сприяє збільшенню числа імпульсивних придбань порівняно з готівкою. Більшість людей зазвичай мають одну або дві картки з більшими сумами, тоді як готівку зазвичай використовують тільки на випадкові витрати, такі як проїзд або невідкладні покупки. Банки часто пропонують спільні програми з магазинами та системи кешбеку, що стимулює споживачів витрачати кошти з картки.
Що таке еквайринг
Для прийняття оплати карткою необхідні еквайрингові термінали та посередники, які маршрутизують платежі з карт покупців на рахунок продавця. Еквайринг являє собою автоматизований процес приймання платежів з картки будь-якого банку на розрахунковий рахунок продавця. Технічно, до еквайрингу відноситься також зняття готівки через банкомат, особливо якщо банк-емітент картки відрізняється від банку, що управляє банкоматом, через який проводиться зняття грошей.
Кому та для чого потрібен еквайринг
Еквайринг необхідний будь-якому магазину або підприємству, особливо з високим обсягом продажів і великими транзакціями. Великий обсяг продажів призводить до додаткових витрат на інкасацію і збільшує ризики, пов’язані зі зберіганням великих сум готівки. Впровадження еквайрингу допомагає скоротити ці витрати і мінімізувати ризики завдяки електронному проведенню платежів.
Види еквайрингу
Найпоширеніший спосіб прийняття платежів — через POS-термінал. Процес роботи такий: термінал зчитує дані з магнітної стрічки чи чіпа картки і відправляє їх на перевірку. Банк, який випустив картку, або підтверджує платіж і списує гроші з картки, або відхиляє операцію. Хоча продавець отримує підтвердження про оплату зазвичай через 10-20 секунд після введення пін-коду, фактично гроші надходять на його рахунок у наступні кілька днів через повільні банківські перекази. Однак, якщо емітент і еквайєр є однією і тією ж особою, гроші можуть бути зараховані на рахунок продавця вже наступного банківського дня.
Мобільний еквайринг являє собою сукупність смартфона і пристрою для зчитування карток. Спеціальний банківський додаток на смартфоні управляє зчитувачем і негайно шифрує платіжні дані. Наразі можна обійтися і без зчитувача, якщо як у продавця, так і в покупця є чипи NFC на своїх смартфонах. Процес роботи наступний: продавець у додатку вводить дані про платіж і сканує карту покупця. Покупець вводить пін-код на клавіатурі в додатку, після чого обидві сторони очікують підтвердження оплати. У принципі, основних відмінностей немає, за винятком того, що смартфон не генерує чек.
Інтернет-еквайринг — найпоширеніший спосіб оплати послуг у мережі. Він функціонує за аналогією зі звичайним еквайрингом для фізичних осіб, за винятком того, що замість зчитування інформації з картки покупець самостійно вводить реквізити на спеціальній сторінці. Замість пін-коду оплата підтверджується одноразовим паролем, який банк-емітент відправляє через СМС або в особистий кабінет банківського додатка. Інтернет-еквайринг обходиться дешевше, оскільки продавцю не потрібно купувати або орендувати термінали, оплачувати налаштування і ремонт. Однак інтернет-еквайринг підходить тільки для покупок в онлайн-магазинах, оскільки ручне введення реквізитів вимагає більше часу і менш безпечне у порівнянні зі звичайним зчитуванням картки.
Детально про те, як працює еквайринг
Еквайринг – це процес приймання та оброблення платежів із використанням пластикових карток (кредитних, дебетових та інших), що містить у собі кілька етапів:
- Ініціація платежу: Покупець обирає товар або послугу і вирішує оплатити її за допомогою пластикової картки.
- Введення даних: У разі фізичного еквайрингу (у магазинах, ресторанах тощо) дані картки (номер, термін дії, CVV-код) вводяться в POS-термінал продавцем або самим покупцем. У разі інтернет-еквайрингу покупець вводить дані своєї картки на захищеній сторінці сайту магазину.
- Авторизація: Система еквайрингу надсилає запит на авторизацію платежу до банку-емітента (банк, що випустив картку). Банк перевіряє дані картки та наявність достатнього балансу на рахунку покупця для здійснення платежу.
- Підтвердження або відхилення: Банк-емітент ухвалює рішення про можливість проведення транзакції та надсилає відповідь (підтвердження або відхилення) системі еквайрингу.
Списання коштів: Якщо платіж схвалено, кошти резервуються на рахунку покупця й очікують списання.
Отримання підтвердження: Продавець або система еквайрингу отримують підтвердження успішного або невдалого завершення операції.
Завершення транзакції: У разі успішної транзакції кошти списуються з рахунку покупця і перераховуються на рахунок продавця. У разі невдалої транзакції кошти залишаються на рахунку покупця.
Сповіщення: У разі успішної транзакції покупець і продавець можуть отримати повідомлення про виконану операцію.
Це загальний процес роботи еквайрингу, який може варіюватися залежно від платіжних систем, що використовуються, типу транзакції та інших факторів.
Вибір еквайєра, підключення. Як відбувається зарахування коштів
Першим кроком до підключення еквайрингу є підготовка фірми, що включає реєстрацію як ТОВ або ФОП (ІП), якщо це ще не зроблено, і збір необхідних документів. Банк може запросити довідку про наявність рахунку або запропонувати відкрити новий рахунок для приймання платежів, а також вимагати фотографії приміщення, де буде встановлено термінал. Потім необхідно підписати договір і підключити обладнання, яке потрібно налаштувати.
Для інтернет-магазину банк може вимагати наявність повністю розробленого і захищеного сайту, наявність особистого кабінету, оформлену політику оплати, доставки та повернення, а також політику конфіденційності.
Під час вибору еквайєра важливо враховувати умови роботи. Деякі еквайєри можуть пропонувати мінімальні комісії, наприклад, 1.5%, але при цьому їхні умови можуть бути незручними для клієнтів. Інші можуть стягувати комісії до 4%, але надавати високий рівень сервісу як для магазину, так і для клієнтів. Тому вибір еквайєра полягає в пошуку компанії, яка пропонує низькі тарифи та високу якість обслуговування.
Дійсно, більшу частину робочого дня продавець і банки обмінюються лише платіжною інформацією, а не грошима. Саме для цього і призначений безготівковий розрахунок. Наприкінці робочого дня продавець підбиває підсумки всіх угод і відправляє їх еквайєру. У цьому підсумковому рахунку прописано всі операції та номери карток, з яких було здійснено оплати. Еквайєр, зі свого боку, надсилає інформацію про покупки банкам-емітентам, чиї картки були використані для оплати. Емітенти потім переказують відповідні суми на розрахунковий рахунок продавця. Зазвичай це займає від 1 до 3 робочих днів. Таким чином, гроші фактично не переказуються напряму, а відбувається обмін інформацією про угоди, а пізніше банки здійснюють фінансові транзакції на основі цієї інформації.